Пам'ять про Бабин Яр

• Учитель представляє тему розділу та обговорює ключові слова уроку: Україна, Голокост, Бабин Яр, Геноцид, айнзацгрупи та культура пам’яті.
• Учитель записує тезисно відповіді на дошці і може доповнити деякі деталі, які здаються дуже важливими за допомогою глосарію (матеріал 13). Проте загалом обговорення скоріше служить для з’ясування попередніх знань учня.
• Обговорення:
  > Що ви знаєте про Україну та її історію? (питання на вибір для учнів, які проживають за межами України)
  > У якому становищі перебувала територія України напередодні та на початку Другої світової війни?
  > Що ви знаєте про Голокост у Європі під час Другої світової війни та в Україні зокрема?
  > Якими були плани нацистів щодо долі євреїв, які проживали на території сучасної України?
  > Що ви знаєте про Бабин Яр?
  > Якими були місія та завдання Айнзатцгрупи під час Другої світової війни?
  > Що означає культурна пам'яті?
  > Що ви знаєте про Голокост у Європі під час Другої світової війни та в Україні зокрема?
• Учитель роздає аркуш (матеріал 1) і пропонує учням заповнити перші два стовпчики таблиці.

• Учитель демонструє відео (матеріал 2).
• Після перегляду відео учні обговорюють зміст та свої враження.
• Обговорення:
  > Яке головне повідомлення відео?
  > Наскільки свідчення очевидців допомагають вам краще зрозуміти трагедію Бабиного Яру?
  > Що це говорить про практику пам’яті?
• Потім учитель пропонує їм заповнити останню колонку таблиці (матеріал 1).
• Під час цього вчитель роздає картки з підказками і ручки та розміщує розумову карту асоціацій попереду.
• Учитель пропонує учням записати свої асоціації з цими виразами та розмістити їх на карті.

• Учитель та учні читають розумову карту разом, виправляючи положення деяких карток, якщо необхідно, і запам’ятовуючи результат для наступних уроків.
• Учитель попереджає, що карта також та буде доступна на наступному уроці.

• Учитель пригадує минулий урок, знову показуючи карту попереднього уроку. На цьому уроці учні отримають глибше уявлення про історію, працюючи з текстовими джерелами.

• Учитель ділить учнів на малі групи і роздає аркуш (матеріал 3).
• Після короткого індивідуального читання учні починають групове обговорення змісту та значення документа. Ця інтерактивна сесія дозволяє учням брати участь у навчальному процесі та робити свій внесок у нього незалежно від мови, якою вони читають документ.
• Учитель стежить за тим, щоб обговорення груп, які починають раніше за інших, було досить тихим, щоб кожен учень мав достатньо часу, щоб зосереджено прочитати текст.

• Одна група презентує результати, а учні інших груп додають свої деталі та думки.
• Нарешті вчитель доповнює пропущені деталі.
• Навчальні очікування:
  Публікація такого оголошення була типовою нацистською стратегією обману й заплутаності своїх жертв перед стратою. Оголошення не інформувало євреїв про те, що вони перебувають у смертельній небезпеці, натомість створювало враження, що їх переселять. Дійсно, якісь чутки в Києві змусили повірити, що їх кудись відправлять. Заборона входити до залишених квартир і привласнювати єврейське майно, можливо, навіть створювало ілюзію захисту, що їхнє майно буде в безпеці та чекатиме на повернення. Водночас оголошення містило трактування смертної кари за непокору. Тому було цілком зрозуміло, що багато євреїв вважали безпечнішим підкоритися і рухатися в призначений час до місця зустрічі.
• Потім учитель робить висновок, що переважна більшість євреїв, які прийшли на місце збору, були вбиті, і лише небагато людей вижили.

• Учитель починає урок з того, що повідомляє учням, що в 1961 році російсько-радянський поет Євген Євтушенко опублікував вірш «Бабин Яр». Перші рядки: «Над Бабиним Яром немає пам’ятників».
• Учитель запитує учнів, чи знають вони, про що йдеться.
• Після короткого обговорення вчитель оголошує, що наступний урок буде присвячений складному та суперечливому вшануванню пам’яті Бабиного Яру.

• Учитель переповідає розповідь очевидця (матеріал 4) і пропонує учням прочитати її мовчки.
• Учитель пропонує учням узагальнити прочитане.
• Щоб забезпечити подальший контекст, учитель показує уривок (від 10:18 до 14:47) відео про Пола Блобеля (матеріал 5).
• Після перегляду відео вчитель пропонує учням обговорити, чи могла ця операція з приховування слідів злочину призвести до припинення вшанування пам'яті Бабиного Яру.
• Навчальні очікування:
  З цього обговорення вчитель дізнається про попередні знання учня про післявоєнну радянську пропаганду.
  Дискусія має привести до висновку, що радянські чиновники не мали обов’язку приховувати злочини нацистів, але блокували вшанування пам’яті Бабиного Яру з різних причин.

• Учитель пояснює, що під час Другої світової війни Йосип Сталін розпочав кампанію проти радянських євреїв, стверджуючи, що євреї були непатріотами та не лояльними до країн, у яких вони живуть. Радянські чиновники також відмовлялися визнавати євреїв членами радянського суспільства, тому в офіційних звітах про розправу в Бабиному Яру в 1944 році жертвами оголошувалися радянські громадяни, не показуючи, що більшість із них були євреями. За іронією долі, це насправді можна було витлумачити як ознаку того, що євреї були невід’ємною частиною суспільства, тому навіть не варто було згадувати, що ці радянські цивільні були євреями. Проте це явно не було наміром радянських чиновників, які утаювали цю інформацію, вони радше мали на меті приховати геноцид.
  Після смерті Сталіна перші плани спорудження пам'ятника в 1957 році були припинені. Натомість місце розстрілу мали закрити спортивним стадіоном, але й цей план не було реалізовано. Так само в Бабиному Яру не реалізували парк із пам’ятником.
  Однак ці плани були зірвані Микитою Хрущовим, який виступав за будівництво дамби в 1961 році для зберігання мулу та води з сусіднього кар’єру, рішення, яке глибоко вплинуло на пам’ять про це місце.
• Тут учитель зупиняється, ділить клас на робочі групи та роздає робочий аркуш про Куренівську повінь (матеріал 6).
• Групи читають текст і відповідають на запитання.

• Учні презентують свої ідеї щодо назви Куренівської трагедії як «Помста Бабиного Яру».
• Навчальні очікування:
  Ідея назвати повінь «Помстою Бабиного Яру» відображає протест проти радянського придушення вшанування пам’яті про масові вбивства та критику уряду за спроби приховати злочини.
• Наприкінці уроку вчитель звертає увагу учнів на те, що в тому ж році, коли сталася повінь, була дозволена публікація раніше згаданого вірша. Це свідчить про те, що радянська політика придушення пам’яті почала слабшати. Проте в 1960-х і 1970-х роках відбулися судові процеси над колишніми колаборантами. Ці процеси, разом із пам’ятником у Бабиному Яру, присвяченим радянським громадянам, які загинули, можна вважати початком формування наративу, який нині використовує Володимир Путін, стверджуючи, що українці є співучасниками фашистів.

• Учитель оголошує, що це останній урок з теми, який стосується перспективи.

• Учитель ділить клас на групи і роздає кожній групі по одній із фотографій пам’ятників Бабиного Яру (матеріал 7, кожен учень має одну копію відповідного зображення).
• Учні працюють над завданням у своїх групах.
• Незадовго до закінчення групової роботи вчитель розвішує або проектує зображення перед класом, щоб бачили всі.

• Групи презентують свої результати. Учитель може допомогти з окремими деталями, але повідомляє, що після презентації разом розберуть усі пам’ятники в загальному контексті.
• Після представлення результатів учитель зачитує текст про полеміку щодо вшанування пам’яті (матеріал 8) та демонструє відповідний пам’ятник у міру його згадування в тексті.

• Учитель резюмує, що важливим кроком було визнання того, що вбивства у Бабиному Яру були явно спрямовані не лише проти євреїв. Там же вбивали ромів, військовополонених, українських націоналістів. Це був геноцид і частина Голокосту.
  Більше того, в яр були скинуті не лише жертви цього геноциду, а й жертви Голодомору.
• Учитель демонструє відео (матеріал 9) і пропонує учням обговорити символіку.
• Наприкінці уроку вчитель нагадує учням, щоб вони не забули знову принести на підсумковий урок аркуш «Що означає Бабин Яр» (матеріал 1).

• Учитель представляє фото 81-ї річниці розстрілу Бабиного Яру (матеріал 10), пропонує учням спочатку описати його, а потім інтерпретувати.
• Початкові дискусії:
  > Яка основна ідея тексту?
  > Що означає ракета? Чи уявляєте ви, що сталося у 2022 році?
• Учитель повідомляє, що на сьогоднішньому уроці буде проведено зв’язок між тим, що сталося в Бабиному Яру, і війною в Україні.
• Учитель нагадує учням, що вони вже вивчали нацистський наратив, який можна простежити аж до часів масових вбивств у Бабиному Яру.

• Учитель пригадує інформацію, яку учні зібрали на першому уроці про термін геноцид, і зачитує визначення з глосарію (матеріал 13):
  «Геноцид - це діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи або заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення умов для життя групи, призначених для її повного або часткового фізичного знищення, скорочення чи унеможливлення дітородності в такій групі або шляхом примусового переведення дітей з однієї групи в іншу».
• Учитель пропонує учням обговорити, чи була трагедія Бабиного Яру геноцидом.
• Порада:
  Наступний крок слід пропустити, якщо очікуються дуже проросійські та антиросійські суперечки в класі. Щодо українських учнів у класі, то вчитель заздалегідь вирішує, доречний цей крок чи ні. У разі сумніву вчитель може також запитати відповідного учня, перш ніж прийняти рішення.
• Учитель ставить питання, чи фактична війна в Україні також містить елементи геноциду. Якщо обговорення стає емоційним, учитель може швидко представити наступний крок.
• Навчальні очікування:
  Учні можуть використовувати цей слот для обговорення війни. Вони можуть використати можливість висловити свої занепокоєння, поєднавши свої враження із завданням передачі знань.
  Подібність до геноциду можна побачити в масових розстрілах у Бучі (також відомих як «Бучанська різанина»); бій за Маріуполь був іншим; обстріли місць скупчення цивільного населення не можуть розглядатися як геноцид, але насправді порушують міжнародне право; руйнування інфраструктури та мінування оброблюваних територій можна масово вважати геноцидом, якщо воно є масштабним і завдає шкоди частині українського населення; сексуальні злочини і військові злочини, також є геноцидом; далі, депортація дітей нагадує націонал-соціалістичні злочини. Варто зазначити, що російська агресія знищує громадян України, незалежно від їх етнічної приналежності.
• Дискусію можна завершити, підкресливши, що остаточне рішення завжди буде винесено після таких конфліктів. Після обговорення вчитель запитує учнів, чи були насильницькі конфлікти чи війни геноцидом чи ні.
• Коли нових тверджень немає, учитель представляє проєкт «Закриті очі» і пропонує учням об’єднатися в групи, з’ясувати, про що йдеться в проєкті, і представити один приклад. Учитель роздає аркуш (матеріал 11).

​​​​​​​

• Одна група презентує свої результати; інші учні можуть доповнювати презентацію проєкту.
• Інші групи додають презентації своїх прикладів.

• Учитель повідомляє учням, що 1 березня 2023 року територія меморіального комплексу «Бабин Яр» була обстріляна російськими ракетами. Президент Зеленський прокоментував цю атаку у Twitter: «Чому ви повторюєте «Ніколи знову» 80 років, якщо коли на Бабин Яр падає бомба, світ мовчить? Ще п'ять людей втратили життя. Історія повторюється…»
• Учитель запитує думку учнів про цей вчинок.
• Після завершення обговорення, для того щоб, завершити урок ретроспективним оглядом, учитель просить учнів переглянути та закріпити своє розуміння розглянутих понять, переглянувши робочий аркуш з першого уроку (матеріал 1).
• Наприкінці уроку вчитель дозволяє учням висловити свою думку чи почуття щодо того, що вони дізналися з цієї теми.